Ефектні чинності великий об\'єктив | довго читати

Опубликованно 16.06.2018 09:23

Якщо ви носите окуляри протягом багатьох років, як і мені, це може бути дивно, щоб виявити, що ви сприймаєте світ завдяки кілька гігантських компаній, які ви ніколи не чули. Турбуючись про осипання краю автостради освітлює вночі, або слова, які ковзають по сторінці, а іноді витрачаючи грошей на оптиків, для багатьох з нас, достатньо, щоб замислитися. І окуляри незвичайні речі. Важко думати про інший об\'єкт у нашому суспільстві, яке є як медичний пристрій, яке Ви не хочете і модний аксесуар, який ви робите.

Купувати їх, по моєму досвіду у всякому разі, це загрожує, досить цікава вправа, яке починається в затемненій кімнаті, де вас споглядати розмиті літери і виродження в твій мозок, і кінці в яскравий, арт-простір, де ви можете насолодитися живою відчуваю ацетату в пальцях, слухайте, що вам кажуть, платити більше, ніж ви очікували, і з нетерпінням чекаємо, що населяли нову, трохи різкіше версію існуючої самостійно.

В $100 млрд (?74bn) очки промисловості побудована на почуттях, таких як цей. У торгово-хореографія, яка проходить від оглядового до привабливих, голий цегла відображення ?200 кадрів відомий як "роман про продукт". Кількість тестів очей, які перетворюються в продажу "швидкість захоплення", який більшість оптиків у Великобританії (або оптометрісти, як їх називають у всьому світі), встановлюється на рівні близько 60%. Протягом 20-го століття, окуляри бізнес трудилися, щоб перетворити фізичний недолік затвердження стилю. У процесі, оптичними рітейлери дізналися дивний факт, що для того, що варто тільки кілька фунтів, щоб зробити (навіть топ-оф-діапазоні оправ та лінз вартість в поєднанні, не більш ніж приблизно 30?, щоб зробити), ми щасливі, щасливішими, насправді, при оплаті 10 або 20 разів більше. "Поля", як висловився один ветеран галузі сказав мені ретельно, "це обурливо." Співзасновник Спецсаверс, Мері Перкінс, це перший в Британії саморобні жіночі мільярдерів.

Майже кожен носить окуляри в якийсь момент в їхньому житті. У розвинених країнах, правило великого пальця полягає в тому, що близько 70% дорослих людей потребують коригуючих лінз, щоб добре бачити. У Британії, що становило близько 35 мільйонів чоловік. Але це не в тему національне спілкування. Для стороннього спостерігача, оптична ринку також представлена насиченою і заплутаною погляду. У Британії, тисячі незалежних оптиків руб. поруч кілька великих торгових мереж, таких як specsavers, бачення Express і чоботи. Стіна відображає навіть невеликий, місцевого окуліста провести кілька сотень кадрів, металу, ацетату та оправи, в той час як плакати рекламують різні об\'єктиви з по-науковому-звучання "властивості" – "вільна форма", "фото-ф\'южн", "рефлекс бачення" – і імена, так що м\'який вони важко пригадати навіть, коли ви дивитеся прямо на них.

Але що ми бачимо маски для базової структури глобального окуляри бізнес. У порівнянні з попереднім поколінням, тільки дві компанії піднялися вище всіх інших, щоб домінувати в індустрії. Лінзи в моїх окулярах – і твої теж, швидше за все, – виробляються компанією essilor, французької транснаціональною компанією, яка контролює майже половину світових об\'єктив рецепту бізнес і придбав понад 250 інших компаній в останні 20 років.

Є хороший шанс, між тим, що ваші кадри зроблені компанія luxottica, італійська компанія з безпрецедентним поєднанням фабрики, дизайнерські бренди і торговельні точки. Компанія "люксоттика" піонером у використанні дорогих брендів в оптичному бізнесі, і один із багатьох потужних функцій такі імена, як Рей-бан (який належить компанія luxottica) або моду (який належить компанія luxottica) або Прада (чиї окуляри виготовляються по компанія luxottica) або Олівер народів (яким володіє компанія luxottica) або висока-магазинів як мене від того очкарика, найбільший оптичний магазині в США (власником якого є компанія "люксоттика"), або Джон Льюїс Оптиків у Великобританії (яка управляє компанія luxottica), або сонцезахисних окулярів (який належить компанія luxottica) - зробити ринок, відчувати себе більш різноманітне, ніж насправді.

Між ними, Эссилор і компанія luxottica грати центральну, інтимну роль в житті значного числа людей. Близько 1,4 мільярда з нас покладаються на свою продукцію, щоб їздити на роботу, читати на пляжі, слідкуйте за дошкою на уроках біології, Введіть текст повідомлення, наші онуки, сідають літаки, дивитися старі фільми, писати дисертації та погляд у ресторани, сподіваючись виглядати трохи розумніші і цікавіше, ніж ми є насправді. У минулому році, ці дві компанії були об\'єднані клієнтську базу, яка знаходиться десь між Apple і Facebook, але ніяких турбот і перевірка того, як добре відомо.

Тепер вони стають одним. 1 березня, регулятори в ЄС і США дали дозвіл на найбільших оптичних компаній світу утворюють єдину корпорацію, які будуть відомі як EssilorLuxottica. Нова фірма не буде технічно бути монополістом: Эссилор в даний час близько 45% ринку лінз, і компанія luxottica 25% кадрів. Але в сім століть окулярах, там ніколи не було нічого подібного. Новий об\'єкт буде коштувати близько 50 млрд. доларів (37 млрд., складових?), продати майже мільярд пара лінз і оправ кожен рік, і є працівники з більш ніж 140 000 чоловік. EssilorLuxottica має наміру домінувати, що його керівники називають "візуальний досвід" на десятиліття вперед.

Створення EssilorLuxottica є великою угодою. Це буде мати побічні наслідки для оптиків і виробників окуляри з Гонконгу в Перу. Але це також відповідь на безпрецедентний момент в історії людського зору, а саме – прискорення деградації наших очах. За кілька тисяч років люди жили в більш або менш розвинених суспільствах, читання, письма та ведення бізнесу один з одним, в основному без допомоги окулярів. Але це підходить до кінця. Ніхто не зовсім впевнений, що мова йде про початок 21-го століття міського життя – час, який ми проводимо в приміщенні, екранів, колірної гами в світлодіодне освітлення, або потреби старіючого населення – но чистим результатом є те, що у всьому світі, ми стаємо видів носіння лінз. Необхідність варіюється в залежності від того, де ви йдете, тому що різні групи населення мають різні генетичні схильності до поганого зору, але вона є, і росте, і, ймовірно, більше, ніж ви думаєте. У Нігерії близько 90 мільйонів чоловік, або половина населення, зараз вважали б потрібні коригувальні окуляри.

Є фактично дві справи. Перший-це в значній мірі нерегульованим глобальної епідемії міопії або короткозорості, яка подвоїлася серед молодих людей протягом життя одного покоління. Довгий час вчені гадали, що короткозорість була, в першу чергу, визначається нашими генами. Але близько 10 років тому стало зрозуміло, що шлях діти росли шкодить зору, занадто. Ефект особливо актуальна в Східній Азії, де міопії завжди був більш поширеним, але ріст був рівномірний, більш-менш, по всьому світу. У 1950-х роках, між 10% і 20% китайців були недалекоглядними. Зараз, серед підлітків і молодих дорослих, ця частка становить близько 90%. У Сеулі, 95% з 19-річного чоловіка короткозорі, багато з яких серйозно, і знаходяться під загрозою сліпоти в подальшому житті.

У той же час, в країнах, що розвиваються, більш повільний і складний процес, у міру старіння населення і урбялиса і переміщення в приміщенні для роботи. Історія очок говорить нам, що люди не роблять, як правило, починають носити окуляри, тому що вони помітили, що все пішло трохи не в фокусі. Це для того, щоб взяти участь у нових видах розваг та праці. Мас-маркет в окулярах не з\'являтися, коли вони були винайдені, в 13-м столітті в Італії, але через 200 років, поряд з друкованим словом в Німеччині, тому що люди хотіли читати.

У 2018 році, оцінюється в 2,5 мільярда чоловік, в основному в Індії, Африці і Китаї, вважається, що потрібні очки, але у нього немає коштів, щоб їх очі випробування або придбати їх. "Візуальної прірви", як НВО називають, є одним з тих просторах глобальної недоліки, які раптом має сенс, коли ви думаєте про це. У країнах, простий міопії і пресбіопії, медичне назва далекозорості, були пов\'язані з високої смертності на дорогах на низький освітній рівень і низька продуктивність на заводах. Око-здоров\'я служаки називають це найбільший необроблений інвалідності у світі.

Це також приголомшливі можливості для бізнесу. Захист і компанія luxottica це знати. Це був Захист, яка розроблена і вперше опублікована в 2,5 млрд статистики, в 2012 році. "За 2000 років люди жили в основному за межами," сказав Юбер Sagni?res, Эссилор голова і генеральний директор, коли ми нещодавно зустрілися в Парижі. "Раптом, ми живемо всередині, і ми використовуємо це". Він поплескав його мобільного телефону на столі. Правові і технічні деталі злиття EssilorLuxottica пройде ще кілька років, щоб згладити, але Sagni?res був відвертий, розповідаючи про свою місію: щоб обладнати планету очки протягом найближчих десятиліть. "Я веду дуже прибутковою компанією," Sagni?res сказав мені. "Ви знаєте, між 2020 і 2050 роки, уряди не можуть вирішити всі проблеми світу".

Майбутня сила EssilorLuxottica є предметом болючою одержимості окуляри в світі. Всім відомо, нова компанія готова надати глибоке вплив на спосіб, яким ми збираємося, щоб побачити. "Прости мене", - сказав один давній підприємець в секторі. "Але це не управління галуззю". Один інвестор описав нову корпорацію як "вбивці категорій". У багатьох розмовах люди описували його прибуття, яке було б дійсно немислиме покоління назад, і як Надзвичайний і неминучими при цьому. Що вразило мене, як свого роду протиріччя, ви зіткнетеся частіше в обличчя, ніж бізнес. І це стосується EssilorLuxottica і, в якійсь мірі бізнесі бачення себе, тому що це – дивовижна ступеня – спадщина однієї людини.

Леонардо Дель Веккіо-покровитель, легенд і зачаровують дух глобального окуляри бізнес. Він її громадянин Кейн і його капітан Ахав. Його батько помер ще до його народження; мати була поганою, і він виховувався в дитячому будинку в воєнний час "Мілан", де він вийшов на роботу в якості гравера по металу в 14 років. У 1961 році, Дель Веккіо відкрив майстерню в місті Агордо, в Доломітових Альпах. Йому було 25 років, і почати своє. Долини навколо Агордо порожніла через закриття шахти, і місто було віддавати землю підприємства, які були готові туди переїхати. Дель Веккіо попросив на 3000 кв. метрів на березі річки побудувати фабрику для того щоб зробити частини для окулярів. У нього була молода сім\'я, і в часі, він побудував хату поруч з майстернею, щоб він міг крок від одного до іншого, починаючи свій день 3 години ночі.

Протягом наступного півстоліття, Дель Веккіо виріс в його компанії, яка була названа компанія "люксоттика", найбільший в світі виробник оправ. В галузі, яка традиційно була роздробленою і малої, сукупність амбіцій Дель Веккіо прийняв своїх суперників зненацька. Він прагнув контролювати кожен елемент в бізнес, з металевих сплавів петель в магазинах, де продають окуляри. "Ніколи не думайте, що ви приїхали, або дивитися на світ як єдиний орієнтир," - любив він говорити. У серії зухвалих захоплень, Дель Веккіо придбала такі бренди, як Ray-Ban і окуляри Oakley і persol, і підписали контракти з модними будинками, такими як Армані, Ральф Лорен і Шанель. Він побудував заводи в Китаї, придбав зір страхування в США і роздрібних мереж на чотирьох континентах.

Починаючи з 1994 року, Дель Веккіо був високим окремих Італії платника податків та другою найбагатшою людиною країни. Кілька років тому, люди думали, що його кар\'єра закінчилася. Але в січні 2017 року, у віці 81 року, Дель Веккіо оголосив найбільше справу свого життя, в якій він також закріпив остаточну відсутню частину в його рамках – лінзи – коли компанія luxottica погодилася на злиття з essilor. "Він хоче зробити це злиття," колишній колега сказав: "думаючи, що він залишить цю велику компанію, яка буде тривати протягом 100 років".

Коли я приїхав в Агордо один недавній день, він думав про те, щоб почати сніг. Місто лежить серед крутих лісистих пагорбів і голі сірі боки гір. Блакитний будівель заводу компанія "люксоттика", з будинком-Дель-Веккьо, як і раніше, стояли біля входу, горіли за річкою. Хоча завод зараз лише одного з 12 виробництво каркасних споруд, які тягнуться з Сан-Паулу в Бразилії в місті Дунгуань на півдні Китаю, заснувавши в Агордо залишається організаційний міф це компанія luxottica. Кожен рік, Дель Веккіо проходить Різдвяний вечерю за 4500 робочих заводу (місто Агордо з населенням 4000 чоловік), які розважали італійської поп-зірки за своїм вибором. "Люди кричали і плакали, коли він приходить", - сказав Джорджіо Striano, головний операційний директор в компанія "люксоттика". У Агордо, Дель Веккіо називають просто "Іл-Президента".

Леонардо Дель Веккіо (праворуч) з Джорджіо Армані в Мілані, 2013. Фото: Стефанія Д\'алессандро/Getty Зображення

До 30-річного ювілею компанії, в 1991 році, Дель Веккіо відремонтовані деякі 15-го століття стайні в середині Агордо і відкрив приватний музей скла. Куратор, Катерина Франкавілла, яка є дочкою давнього заступник Дель Веккіо, показав мені навколо, перш ніж вона закрила протягом дня. Перші очки були майже напевно зроблені в Північній Італії в останні десятиліття 13-го століття. (Лінзами називаються лінзи, тому що вони були схожі на сочевицю.) Але впродовж століть після їх винаходу, окуляри та інші збільшувальні лінзи були в основному відхилені медиків, які попередили їх неприродність і рекомендовані зілля, замість того, щоб виправити зір людей. В ідеальному окуліста, в 1666 році, Роберт Тернер, Лондонський лікар, рекомендований крові черепахи і напудреним головою летючої миші для лікування жмуриться. Для слабких зором, ви можете спробувати носити очі корови на шиї.

Шафи в музей-Дель-Веккьо простежується еволюція від шкіри рам і навісних мостів середньовіччя в золото диски 19-го століття. Там були театральні біноклі призначені Наполеоном для своєї польської коханкою Марією Валевської; окуляри імператора Франца-Йосифа, і якісь рожеві "occhiali appartenenti з Елтоном Джоном." Ніхто не знає, навіщо знадобилося 400 років, щоб поставити зброю на склі – які відомі як храми, і були уперше в Лондоні на початку 18-го століття – так вони, нарешті, сів зручніше на вуха людей. Щоб відзначити чергову історичну віху, один кабінет також провів копію стрункі дебют каталог компанія "люксоттика", з 1971 року, коли компанія здійснила свій перший повний періодах.

На полиці біля дверей музею, я помітив людину, яка бачить далеко, офіційну біографію компанія luxottica Дель Веккіо, який був опублікований в 1991 році. Я очікував оптичний світ, щоб бути благовоспитанным і ввічливим, і сторопів, коли розмови перетворилися на особисту харизму і загрози, Дель Веккіо. "Він-кум", - сказав Дін Батлер, який заснував мене від того очкарика в 1983 році. (Дель Веккіо купив його у 1995 році.) “Кума, до мене, хлопче. Він працює". Один з колишніх керівників компанія luxottica сказав мені: "чесно кажучи, він ніби норм страхом". Дуже небагато оптиків б навіть згадувати ім\'я Дель Веккіо – кредитування йому Волан-де-Морт-як аури – через страх образити його, однак навряд чи це може бути. Один говорив про "отримання кінська голова в ліжку". Ще один завершили наше інтерв\'ю, сказавши: "Ви можете процитувати мене поки це звучить як я смоктав Дель Веккіо Дік".

Я взяв людини, який бачить далеко в мій готель. Навіть в агіографії компанії, Дель Веккіо сприймається як неймовірно керований і бездушним. Біограф намагається зробити пару слів з іл Президенти-як він перетинає асфальт на своєму приватному літаку. (Дель Веккіо рідко дає інтерв\'ю, він відмовився говорити зі мною.) "Не було ніяких поцілунків, ніяких обіймів," його старша дочка, Маріса, - згадує в книзі. "Чесно кажучи, ми боялися його."

Дель Веккіо, побудований імперія компанія luxottica на дві ідеї. Першим був зробити все сам. Після початкового розвитку компанії з частин рами на початку 1970-х років, в ньому викладені, крок за кроком, щоб контролювати весь процес виготовлення і продажу окулярів, від придбання сировини до продажу власної продукції у власних магазинах. Ніхто не робив цього раніше-Дель-Веккьо. "Є простота його словами," один колишній колега розповів мені. "Для нього це дуже просте рівняння: я роблю найкраще, то чому не всі його купують?"

За перші 25 років, компанія luxottica залишилася на оптовій стороні індустрії – "за завісою", як відомо, – продаж його окуляри, через оптиків для громадськості. У 1990-х роках, проте Дель Веккіо вирішив, що він теж хотів роздрібної мережі. По-перше, він отримав компанія luxottica котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі, майже нечуваний крок для середнього італійського бізнесу. "Багато великих експерти заявили, що це неможливо", - сказав Роберто Chemello, глава виконавчої влади в той час. Компанія luxottica пізніше оцінив лістинг був на суму близько $100 млн на рекламу в США – і він заклав основу для поглинання Дель Веккьо з нас взуття, конгломерат, який володіє мене від того очкарика, найбільша оптична Мережа в країні, в 1995 році. На папері, угода здавалося дивовижним. Взуття нас був у п\'ять разів більше, ніж компанія luxottica, і його комісія не хочуть продавати. Маючи власні магазини також компанія luxottica в прямій конкуренції з тисячами оптометрісти вона постачала на протязі десятиліть. "Ви повинні бути не лише мужніми", - сказав Chemello, угоди, "але трохи божевільний". Компанія luxottica купив нам взуття за $1,4 млрд.

Як тільки справу було зроблено, Дель Веккіо швидко розігнали нас взуття, чиї коріння повернулися в 1879, поки все, що залишилося у мене від того очкарика магазинах, що він хотів, в першу чергу, який він наповнив із компанія luxottica кадрів. "Це саме формула, яку вони використовували досі", - сказав Джефф Коул, колишній виконавчий директор Коул Національної корпорації, ще більше оптичних продавця, який продався компанія "люксоттика" в 2004 році. "Коли вони купують компанії, вони витратити трохи часу, розібратися і вигнати всіх інших постачальників".

Формула означає, що коли ви або я заходжу в мене від того очкарика, або сонцезахисних окулярів, або Девід Clulow, або ?ticas Керол (яка 950 філії в Бразилії) або Сюэлян очки в Шанхаї, або в хв довгий магазин в Гонконзі, близько 80% кадрів на дисплеї буде приймати компанія "люксоттика". Є власні дизайнери, інженери, фабрик, складів і торгових точок в даний час компанія "люксоттика" майже 9000 магазинів і контракти з ще 100 000 оптиків у всьому світі – значить, він може принести продукти на ринок швидше і в більшій кількості, ніж будь-який з його суперників. Він також робить велику частину свого прибутку в результаті.

На заводі в Агордо, я побачив подвійний збройними роботами закріплення разом передню і храми Рей-бан подорожніх, і кошик після корзини металеві каркаси того, як вмочили в серії хімічних ванн в пальто і колір їх. Окуляри можуть виявитися відносно прості об\'єкти, але вони пов\'язані між 180 і 230 етапах виробництва продукції. З його власних конструкторів, лазери і масивна, тихо гудуть машини, компанія luxottica можете зробити начерк олівцем, щоб світове виробництво приблизно через три тижні. "Ми знаходимося в замкнутому циклі", - сказав Striano, головний операції. Враховуючи всі різних кольорів і форм особи (Японський носи не такі, як Латино носи), компанія "люксоттика" близько 27000 моделі у виробництво в будь-який момент часу. Його рослини виходять 400,000 пар кадрів в день. Я запитав Striano якщо будь-яка інша компанія наблизилася. "Я думаю, ніхто", - сказав він.

Другою великою проникливістю дель Веккіо є одним які змінили природу оптичного бізнесу – і поєднувати його з модною індустрією. Хоча таких дизайнерів, як П\'єр Карден і Крістіан Діор експериментували з кадрами з 1960-х років, Дель Веккіо побачив спосіб, щоб втілити свої ідеї, і, що більш важливо, їх етикетки, на масовий ринок. У 1988 році він уклав ліцензійну угоду з Джорджо Армані, інший самопальний олігарх, який починав художником-оформлювачем в універмазі Мілана. Угода перетворила окуляри гри. До тих пір, споживачі в Європі та Америці, які хотіли незвичайні видовища доводилося покладатися на статечний, імена промисловості, таких як Zeiss, марки "rodenstock" або силует. Після операції Армані, вони могли купити Прада, Гуччі і Шанель, і вони були готові платити за це. "Він створив щось," як один менеджер компанія luxottica майстерно сказав мені, "повинен зробити, де, ймовірно, їх немає."

Магазин з продажу брендів компанія luxottica окуляри Oakley та Ray-Ban в Нью-Йорку. Фотографія: Alamy Фото

До початку 1990-х, компанія luxottica продавці постачають оптика у місті Лондон робить стільки грошей, що вони використовують водії, щоб обійти. (Сам Армані сидів на борту компанія luxottica, і володіє 5% частки в ньому.) На початку 2018 року, компанія luxottica має близько 30 марок, включаючи деякі, що це має пряме, таких як Ray-Ban і persol, або які вона виробляє за ліцензією (Майкл Корс, Пол Сміт, як DKNY, Burberry і так далі).

Люди у галузі відзначають, що смак у періодах відповідає приблизно 30-річний цикл, з металу, оправи, ацетат і знову, в який звичним видовищем фігур, повторюються і потім зникають. Тенденція зараз йде в бік металу і конструкції, що останній квіточка в Америці Рональда Рейгана. В "стилі" Агордо, на першому поверсі заводу, я зустрів Маріо Молло, старший менеджер по продукції. "Ви бачите зараз 80-ті роки стає дуже популярним", - сказав він. "Ви бачите, дрібне, дуже широкий."

Молло був длубався над письмовим столом масштабних креслень нового ацетату рамка для Олівер народів, під назвою "Леонардо". Очкові оправи вимагають тисячі ледь помітних дизайнерських рішень, за формою міст, Товщина під очима, або бифокальный нахилу (кут об\'єктива відповідає передній частині рогівки). Леонардо був незвичайний храм, в якому шматок зігнутої дроту повинні бути затиснутою між два шматки ацетату. "Іноді це не легко знайти правильний вигин", - сказав Молло, він провів пальцем уздовж малюнка. Як і будь-який інший високопоставлений компанія luxottica цифру я зустрів у Агордо, Молло був італійський, чоловік, одягнений в кашемірове і носити пару кадрів компанії. На верстаті кілька футів, була пара в 4 000 євро (?3,500) Дольче & Габбана сонцезахисні окуляри, які були ручним розписом на Сицилії, зроблені з дерева і виглядало як карнавал поплавок. "З сонцем, ви можете піти абсолютно божевільний", - сказав Молло. Компанія luxottica досягла тільки 100 на весь світ. "Божевільний", - сказав Молло", але продали".

Перетворення окуляри з медичного приладу засіб самовираження, як одяг або кросівки, джерело радості для мільйонів людей. Але вона також затулила своєї первісної мети, і складні зусилля, щоб розподілити їх так само легко, як, скажімо, москітні сітки або аспірин. Коли я згадав про це Молло, він згадав недавню поїздку він взяв з програми корпоративної соціальної відповідальності компанія luxottica, проведення випробувань очей і розподіляти окуляри в сільських районах Китаю. “Вони були так щасливі, маючи можливість бачити. Вони обіймали нас. Це було зовсім не для моди", - сказав він. "Потім вони почали, ви знаєте, дивлячись на себе", – Молло замовк на секунду – "а зараз мода приїхали."

Злиття індустрії моди та оптичного бізнесу в даний час розглядається як повний. До недавнього часу, здоров\'я очей благодійні організації і активісти використані для того, щоб розподілити тисячі пар окуляри секонд хенд з більш багатих країн у більш бідні групи населення, які позбавлені їх. У 2011 році Всесвітня організація охорони здоров\'я радять їх припинити – почасти тому, що люди відмовляються носити застарілі стилі. "Бути бідним не означає, що ми хочемо виглядати нерозумно, ви знаєте," проф Ковин знайду, хто працює в Інституті Брайен Холден, один з провідних у світі очі-здоров\'я НУО, сказав мені.

Моя остання зупинка в Агордо був зразок номер компанія luxottica широкий, тихий, з килимовим покриттям простір, дивлячись на річку. У номері кожний поточний дизайн компанія luxottica, розташованих на різних столах і в порядку убування продажів. Система з заводу була побудована в 1972 році, і протягом цього часу, він був домен Луїджі Франкавілла, заступник голови компанія "люксоттика", який зараз перебуває у своєму початку 80-х років. "Окуляри-це красиво", - сказав він, зупиняючись серед ієрархії Ральф Лорен, Валентино і Булгарі моделей. "Особливо ті, які продають більшість".

Це був сніг на вулиці і Франкавілла був одягнений в товстий синій кардиган. Одна з перших речей, які він узяв мої окуляри з мого обличчя, щоб визначити черепаховий ацетат, який відомий як Гавана. Його власні окуляри були пару оправи Рей-Бен з рожевим карбоном храмів. Компанія luxottica купив Рей-бан від Bausch & Lomb, одного з кращих оптичних компаній 20-го століття, у 1999 році. У той час Лейбл був вмита. Ви можете купити пара Авіаторів на автозаправній станції за 19 $(?14). "Це був поїзд смеш," один з колишніх керівників компанія luxottica сказав мені. "Вони продавали подорожніх в Walmart".

Дель Веккіо платять $645m (?476m) для Рей-бан. У ході переговорів він пообіцяв захистити тисячі робочих місць на чотирьох заводах в США та Ірландії. Три місяці потому, він закрив заводи і перевела виробництво в Китай та Італія. Протягом найближчих півтора років компанія "люксоттика" зняв Рей-бан від 13000 торгових точок, збільшила їх ціни і радикально поліпшила якість: збільшення шарів лаку на пару подорожніх від двох до 31. У 2004 році, до розчарування багатьох своїх підлеглих, дель Веккіо вирішив, що Рей-бан, яка була придумана для американських льотчиків, в 1930-х роках, слід з сонцезахисних окулярів в оптичних лінз теж. “Багато хто з нас були налаштовані скептично. Справді? Рей. Заборона. Заборона промені від сонця?" колишній менеджер сказав. "Але він був прав".

Рей-бан-це зараз самий цінний оптичних брендів у світі. Він генерує більше $в продажах компанії luxottica, щорічно 2 млрд. (?1,5 млрд), і, як вважають, становлять до 40% свого прибутку. Франкавілла прийшов у компанію в 1968 році. Я запитав його, як людину з невеликої майстерні видовищ в Доломітових Альпах прийшов до прогулянки по глобальній очок промисловості. "Наповнююча appetito cresce кон іл mangiare", - сказав Франкавілла. Апетит зростає під час їжі.

Як тільки два підприємства – в кадри, і лінзи – прийти до чогось домінувати як універсальні, так очевидно, як окуляри? Це майже як якби в світі було одного виробника для ручок, а інший-для чорнил. Умови, які дозволили піднятися з Эссилор і компанія luxottica кореняться в глибині душі, в бік окуляри продаються. До кінця 19 століття, ви можете дешево купити пару окулярів для читання або для відстань зі стійки в супермаркеті, або ювелірний магазин, або хлопець на вулиці. Окуляри ремісничого майструвати і винахідників. "Я в цей вечір не купити мені пару зелених окулярах," Семюель Пепіс написав у своєму щоденнику в переддень Різдва 1666, "щоб побачити, чи зможуть вони допомогти своїм очам чи ні." (Вони не; Пепіс\' поганий зір змусили його відмовитися від свого журналу трьома роками пізніше.)

Це було народження оптометрії професії, близько 1900 року, що змінилося. Це була нова порода тверезим, респектабельним видовище-продавців – не на відміну від фармацевтів – хто хотів стандартизувати тести очей і обмежити продаж окуляри для ліцензованих спеціалістів. Їх мета здебільшого полягала у підвищенні стандартів. Очкові коробейники в 18 і 19 століттях були відвертих шахраїв і несправних об\'єктивів. Але була й інша вагома причина, щоб взяти недорогий, широко доступний продукт і покласти його в руках небагатьох авторизованих продавців – і на цьому заробляти гроші.

Перший оптиків було важкий час. Вони погребували офтальмологами – правильне очних лікарів, які навчалися в лікарнях і вважали себе вище вульгарних торгівля в окулярах. Перший курс оптометрії в США викладав на кафедрі фізики Колумбійського університету, тому що він не був допущений на територію медичну школу. (Залишок цей забобон досі тримає: в оптичній промисловості, оптометрісти завжди дражнили за їх chippiness і власної важливості. "На один крок вище дерматології," колишній виконавчий компанія "люксоттика" Ларін і до мене).

Але нових фахівців вистояв і, в певному сенсі, історія оптометрії протягом більшої частини 20-го століття був знайти нові способи, щоб захистити свої виправлення. По всій Європі і в США, оптометрії закони і нормативні акти були прийняті, щоб управляти рецептом та продаж окулярів. Багато хто з них "по-докторски", але вони також можуть створити дуже непрозорий ринок. Протягом тривалого часу, оптиків воювали всі форми реклами, наприклад, що може змусити їх викласти свої ціни і дозволяють клієнтам робити покупки навколо. У деяких місцях, це дійшло до абсурду: в Кентуккі, на час, знаки оптометрісти\' не може бути більше чотирьох дюймів у висоту. У відповідності з Законом Великобританії Оптиків 1958 року, відображення ціни були зовсім заборонені, що означало, що окулісти були більш або менш вільними, щоб зробити їх на місці. "Ціна буде трохи чорна книга", один практикуючий розповів мені ветеран. "Там було багато гострих практиці".

Обмежуючи Кількість стекол продавці дали найбільших оптичних можливостей для виробників, щоб спробувати монополізувати ринок. Вже в 1923 році, уряд США розслідує афери фіксувати ціни найбільш продаваних у країні Kryptok біфокальні лінзи. Після Другої світової війни, слідчі Департаменту юстиції США розкрило величезні могорич схема – як вважають, складе $35 млн на рік, і залучати близько 3000 очні лікарі – якої американський Оптичний компанії і Bausch & Lomb ефективно підкупив практикуючим лікарям призначати їх об\'єктиви. У 1966 році, після чергового скандалу, дві компанії, які в свій час виготовлено близько 60% очок, проданих в США, були заборонені від відкриття нових роздрібних і оптових торгових точок на 20 років.

Це було, коли Эссилор вийшов на сцену. У 1972 році, Эссель і Силор, два французьких оптичних компаній, об\'єдналися і почали агресивно продавати на ринку США. З цього моменту спеціалізується на пластикові лінзи, які прийшли на заміну скла, а також чарівний продукт: "утворилася", перші в світі прогресивні лінзи, винайдені інженером по імені Бернард Эссел Maitenaz в 1959 році. Прогресивні лінзи дозволяють людям, як і короткозорих – як правило, літніх клієнтів – поєднати свої рецепти в одному, закінчила об\'єктив. Ранні моделі утворилася носили експериментальний характер, і не кожен міг пристосуватися до них, але вони були, ймовірно, найбільш важливим нововведенням окуляри з моменту винаходу біфокальних очок під час французької революції. Компанія встановила поза для того щоб переконуватися що утворилася і решта його продукція (поточна книга продажів Эссилор працює близько 400 сторінок) було продано в кожен окуліст у світі.

Департамент науково-дослідного центру Інституту зір Эссилор в канс-сіль-Vingts Національна лікарня офтальмологія, Париж. Фото: ППКС/УЙГ через Гетті зображень

Лінзи пікс пилу оптичного бізнесу. Мало хто знає те, що вони зроблені, як вони будуються, і, особливо на високому наприкінці, як саме вони працюють. За останні півтора століття, умовляючи оптиків прописати Эссилор, на відміну від Хойі або Цейс, основні конкуренти компанії, була копітка, лицем до лиця роботи. Один британський оптику, хто запаси Эссилор, описав мені так: “чи є різниця між Ауді, БМВ або Мерседес? Напевно, немає. Але ви віддаєте перевагу, що цей значок значок, або, як вони завоювати серця і уми". Протягом багатьох років, компанія принесла оптиків в Париж і його Академії Эссилор, де їх пестили і плекали і вчили про своїх останніх продуктів. "Це не хабар, це те, як вона працює," один ветеран індустрії сказав мені.

І коли все інше зазнає невдачі, Эссилор – як і його конкуренти, і як всі оптовики – використовує фінансові стимули, щоб тримати його клієнти були задоволені. Оптика та галузеві аналітики, з якими я розмовляла у цій статті описано, як захист використовує так звані "спмкф гроші", – пропонують магазини великі, багаторічні знижки та грошові бонуси за продаж своєї продукції – для того, щоб витиснути конкурентів. "Эссилор хоче домінувати в цій галузі в усьому світі", один ритейлер розповідав. “Вони насправді добре керованої компанії. Вони не безжалісний компанії. Але вони підуть з усім цим лайном, яке в будь-якій іншій галузі буде анти-споживач".

Розташування дуже добре підходить Эссилор і своїх клієнтів. Прибутку в оптичному бізнесі в найсуворішому секреті, але знаючі люди пояснили мені, що, хоча оптика може продати рамки для двох, або в два з половиною рази, їх Оптова ціна, це лінзи, де вони роблять більше грошей, зарядки вобще 700% або 800% для своїх клієнтів. Найбільший полях всі складні прогресивні лінзи, захисні покриття на стійкість до подряпин, або вирізати блакитний світло – функції, які стоять Эссилор кілька центів, і які оптиків продати за ?25 і 50 фунтів за штуку. Навіть керівники компанія "люксоттика" не в захваті від цього. “Рей-бан зробили хорошу роботу, кажу, що Рей-бан буде коштувати $150, ?150, €150 і еквівалент по всьому світу. Трохи схожий на Біг Мак, вірно?" один колишній менеджер з маркетингу розповів мені. “Але об\'єктиви? Ніхто не знає, скільки коштували лінзи. Споживачі не знають. Ніхто не знає".

Деякі окулісти називають Эссилор "великий Ел". Компанія пропонує поставки між 300 000-400 000 магазинах по всьому світу – три або чотири рази більше, ніж компанія luxottica. "Стратегія повинна бути абсолютно глобальним," Sagni?res, головний виконавчий, сказав мені. "Не тільки для багатих чи бідних". Компанія не обмежилася лінзи будь-якими способами. Якщо компанія luxottica провів останні чверть століття скуповують найпримітніші елементи оптичного бізнесу (кадри, бренди і мережі магазинів), то з цього моменту займає себе в невидимій частині, купуючи об\'єктив виробники, приладобудування, рецептурних лабораторій (де окуляри разом узяті) і науці увазі себе.

Компанія має більш ніж 8000 патентів і фонди кафедр офтальмології у всьому світі. В, що рідко роблять бізнес-сторінок, Эссилор скуповує бельгійського оптичних лабораторій, китайські виробники смоли, ізраїльських виробників інструменту і британських веб-сайтів електронної комерції. Ви можете знайти теми на окуліст дошки оголошень з заголовками, як "Эссилор придбав і тепер володіє (вказати найменування компанії)", які намагаються записувати всі незалежні об\'єктив органів і лабораторій, які існували раніше. У промисловості, великий e, як правило, вважається менш хижого, ніж компанія luxottica-Дель-Векіо; люди розцінюють це як свого роду нестримний, обволікаючу хвилю.

Перші чутки, насправді уяви, двох компаній об\'єднують свої сили почалася більше десяти років тому. Ідея має інтуїтивно зрозумілий апеляційну скаргу – задоволення клацанням об\'єктиви з кадрами, але існують значні перешкоди. Перший був культурний. Захист може бути величезним, але при цьому зберіг почуття традиційного, французького промислового підприємства: 55% працівників є акціонерами компанії. Компанія "люксоттика", з іншого боку, діють більш або менш, як монархія, причому жодна зі структур управління найбільш багатомільярдних компаній. "Корпоративне управління і штаб-квартирі компанія luxottica були їдальні пан Дель Веккіо столом," один колишній керівник в бізнесі нам нагадує про початок 2000-х років. "Ми хотіли полетіти в Італію, піти до нього додому, показати йому наш річний план ... він був, як, \'піти і зробити це знову.\'"

Компаніях вважали себе дуже по-різному. "Я думаю, що з цього моменту, а не моделлю компанії, з допомогою будь-яких засобів, несе моральну мету, колишній менеджер сказав. “Компанія з luxottica, це просто запудрювання мізків. Це все про панування". Сама ганебна компанія luxottica угоди ребра жорстокості. У 2001 році компанія зіткнулася з Оклі, найпопулярніших у світі роблять окуляри на час. Компанія "люксоттика" тільки що купив сонцезахисних окулярів, які продав третину сонцезахисні окуляри США, і Дель Веккіо зажадав від своїх постачальників знизити ціни. Оклі відмовився. Влітку 2001 року, засновник компанії Джим Jannard прилетів у Мілан, щоб зустрітися з Дель Веккіо і укласти угоду. Jannard заснував Оклі із задньої частини автомобіля в 1975 році. За даними журналу Forbes, в кінці розмови, він сказав, що він сподівається, що дві людини можуть в один день бути друзями. "Ми ніколи не будемо друзями," Дель Веккіо, як повідомляється, відповів.

Через кілька місяців Іра presidente приступила до дій. У листопаді, сонцезахисних окулярів перестали продавати Оуклі. Послуги склали близько чверті бізнесу Оклі і його ціна акцій впала на 37%. Потім компанія luxottica почали випускати Рей-Бен з яскраво-блакитними і зеленими лінзами, які були до остраху схожі на Оклі торгова марка "Крижана" і "смарагдових" тонах. "Ми робимо речі, як створення підроблені oakleys," колишня компанія luxottica керівник, який був причетний до стратегії сказав. "Сталася якась війна".

Після Оуклі позов в 2001 році, компанія "люксоттика" опублікував заяву", заперечуючи звинувачення у скарзі Оклі в усіх суттєвих аспектах", і справу було врегульовано поза суду. Але компанія luxottica виграли війну, купуючи компанію Jannard за $2,1 млрд (?1,5 млрд) в 2007 році.

До того часу, Дель Веккіо виявився готовий піти у відставку. Влітку 2004 року, коли він наблизився до його 70-річчя, засновник компанія luxottica передала день у день управління компанії Андреа Гуерра, молодий керівник, він найняв від Індезіт, італійської білої компанії товарів. Під Гуерра, компанія luxottica раціоналізувати своє виробництво, переміщаючи виробництво в Китай. Вона також стала більш стабільною та передбачуваною. Ціна акції потроїлася. Але, на думку ряду колишніх керівників, які були поруч з Гуерра, він виступає проти будь-якої угоди з essilor, побачивши компанію як довгостроковий суперника. (Гуерра відмовився говорити зі мною). "Він не хотів злитися з essilor," сказав колега. "Він хотів захистити нас в інший бік".

В 2014 році, однак, Дель Веккіо повернувся до роботи. Він був 79. "Ми всі були в шоці," колишній високопоставлений шеф сказав мені. Але з\'ясувалося, що Дель Веккіо був хвилюватися про те, що станеться компанія luxottica, коли він помре. "Його найдорожче це дитина компанії," нам менеджер сказав мені. Дель Веккіо має шість дітей від чотирьох шлюбів-три жінки (він одружився на своїй другій дружині, Ніколетта Zampillo, в 2010 році), але він завжди наполягав, щоб вони ніколи не буде його наступником. На думку ряду високопоставлених фігур компанія luxottica, Дель Веккіо прийшов до переконання, що складаючи компанія "люксоттика" в Эссилор-кращий спосіб для його роботи переносити, і неформальні переговори між двома компаніями почалися.

Багато в чому, заключна глава правління Дель Веккіо в компанії luxottica була хаотичною і дезорієнтує. Гуерра незабаром був змушений піти. Після цього, Дель Веккіо пройшов через чотири керівника за три роки. На початку 80-х, він більше не сила, що він колись-то був. Підлеглі сказали мені, що Дель Веккіо більше не може працювати повний тиждень і іноді втрачає своє місце на нарадах, в той час як з вимогою підписати рішення, як пів-плани нових магазинів компанія "люксоттика". Десятки топ-менеджерів залишилося. "Він дійсно не довіряє нікому", заявив мені один.

Але протягом усієї своєї хиткою повернутися, Дель Веккіо тримав його очі на приз, таємно зустрічаючись з Sagni?res, генеральний директор і голова Эссилор, поки, до літа 2016, Sagni?res сказав: "це було очевидно", що угода буде йти вперед. Коли двоє чоловіків оголошено 16 січня у минулому році, формування об\'єднаної компанії при зверненні до інвесторів, голос Дель Веккіо вийшли на лінію. "Я дуже радий бути сьогодні тут з вами, - сказав він, - представити досягнення своєї мрії."

У найближчі десятиліття, EssilorLuxottica буде мати право вирішувати, як мільярди людей побачать, і те, що вони можуть очікувати, щоб заплатити за це. Системи охорони здоров\'я не завжди, ймовірно, є більш нагальні проблеми, аніж поганий зір: до 2008 року, Всесвітня організація охорони здоров\'я не виміряти показники міопії і пресбіопії на всіх. Об\'єднана компанія може вибрати, щоб інтерпретувати його місію більше або менше, проте, вона хоче. Він міг би дати нові технології, населення екрана проблеми із зором і затопити світ з гарною якістю, доступним окуляри; або він може використовувати свої комерційні домінування душити харчування, накрутити ціни і заробити мільярди. Він може піти в будь-яку сторону.

Зараз це ймовірні суперники EssilorLuxottica в розвинених ринках, таких як США і Європа, які є найбільш стурбовані потужність нової компанії. У січні, Даг Перкінс, інший співзасновник Спецсаверс, попередив, що EssilorLuxottica був "викидати сотні мільйонів фунтів" на нові технології, такі як автоматизовані оптометрії кіоски та інтернет-магазинів, які ставлять під загрозу майбутнє Великобританії-вулиця оптиків в цілому. "Що становить 100% впевнені, що відбудеться", - сказав Перкінс.

Велика картина займе багато часу, щоб розгледіти. В кінці минулого року, я відвідав найбільш важливі оптичні колекції Великобританії, яка зберігається в підвалі коледжу Оптометристів, таунхаус в двох кроках від залізничного вокзалу Чарінг-Крос. За останні 19 років, Ніл Хэндли, історик коледжу, була каталогізації 27 000 найменувань, пожертвуваних оптиків і виробників окуляри, відкриваючи історію галузі, як вона йде уздовж. "Це під радаром", - сказав він. "Це не те, про що говорили". Коли я запитав Хэндли про створення EssilorLuxottica, він вказав на старий дисплей британських видовище деталями, виготовлений фірмою під назвою Хедлі в графстві Суррей в 1930-х роках. До 1970-х років і підйом дешеве виробництво в Китаї, Великобританії використовували сотні кадрів-особами вгору і вниз по країні.Сьогодні вона має чотири.

"Те, що ви бачите-це потенційна монополія, ризик того, що приносить", - сказав Хэндли. Хоча це легко зациклюватися на брендах і прибутку гіганти оптичної галузі, промисловості в цілому має значно розширити для того, щоб служити в світі зростає, старіння населення і збільшення короткозорості серед молодих. "Небезпека полягає в тому, якщо запропоновані в них відповідь на ці проблеми, що виявляється не відповідь", - сказав Хэндли. "Вони душать будь-яку опозицію, і тому ніхто не має шансів, щоб придумати правильну відповідь." Ставки є найвищими в тих частинах світу, які в даний час не було нічого подібного, досить відкрити в окуляри – те, що промисловість називає "прогалини" в Африці і деяких країнах Латинської Америки і Азії.

"Це завжди краще, якщо є більше різноманітності на ринку, і менше домінування", - сказав проф знайду, Інституту Брайен Холден, про наслідки злиття. "Я не думаю, що хтось може сперечатися з цим". У 2013 році співак був одним з авторів на новаторській роботі, що прогноз, що половина населення світу буде міопічний до 2050 року – майже 5 мільярдів чоловік. Протягом одного покоління, по всьому світу, від Інуїтів на Алясці для учнів середніх шкіл в Північній Ірландії, дослідники зафіксували приблизне подвоєння кількості людей, які стануть недалекоглядними, як діти.

Лабораторія Эссилор в Линьи-АН-Барруа, Східної Франції. Фото: Жан-Крістоф Верхаген/АФП/Гетті

Головна причина, наскільки можна погодитися, є скорочення часу, який вони проводять на відкритому повітрі. Сонячне світло допомагає помірний рівень дофаміну, який, в свою чергу, впливають на розвиток очей. Занадто багато дофаміну означає, очні яблука ростуть занадто довго, і стаєте в контурі довгасті, фокусування світла перед сітківкою, а не на ньому. Служаки бачення прогноз, що епідемія міопії буде поставити величезну навантаження на системи охорони здоров\'я країн, які вже не в змозі забезпечити своє населення з медичним приладом, який був навколо починаючи з Середньовіччя. "Ми насилу наскребаем у системи охорони здоров\'я для забезпечення зору", - сказав знайду. Він поправив себе. “Не ледве. Ми не керуючий. Чи Можете ви собі уявити, коли ці цифри подвоїлися і потроїлися, що станеться?"

Однак співак не хотів критикувати EssilorLuxottica,. Частково це тому що essilor-світовий лідер в області комерційних, яка фінансує дослідження в області охорони здоров\'я очей, а також важливим фактором у справі поліпшення доступу до коригуючої лінзи. (Знайду сидить на раді Інституту впливу компанії Vision в Парижі.) €Essilor в бюджет 200м НДДКР в три рази більше інших разом узятих, і цей підрозділ називається 2.5 нового покоління бачення, їм для 2,5 мільярди людей, які сьогодні потрібні очки, але їх немає. Компанія інвестує в такі проекти, як мобільний оптометрії, поклавши око-медичні працівники на мотоциклах в Індонезії; у мережі близько 4000 сільських оптичних магазинів в Індії; від дверей до дверей продавці в фавелах в Бразилії спільно з Ліберійської системи охорони здоров\'я, щоб отримати свою продукцію в так званому "основі піраміди". Минулого місяця, Эссилор зобов\'язався надати пар 200м безкоштовних офтальмологічних лінз на оцінку 900 мільйонів чоловік, що живуть у співдружності без доступу до шибок.

У деяких з найменш обслуговуються ринків у світі, з цього моменту все більш або менш єдина гра в місті. У 2016 році компанія відкрила офіс в демократичній Республіці Конго, країні з населенням 78 мільйонів чоловік і 200 оптичних магазинах. У минулому році, з цього моменту придбала лабораторії рецепта в Ефіопії, яка в даний час має приблизно один офтальмолог на кожен мільйон чоловік. (У європейських країнах це співвідношення приблизно в сто разів менше.) У таких місцях все, що око-здоров\'я служаки могли зробити, це дивитися, і сподіватися. "Якщо об\'єднаної організації зменшується, що інвестиції, це буде трагедією", - сказав знайду. “І що ризик є, ви знаєте. Ми можемо тільки сподіватися, що об\'єднана організація буде бачити, що є можливість рости більше, а не менше".

Ніхто в компанії luxottica був готовий детально говорити про свої плани об\'єднаної компанії. Це була зовсім інша історія, коли я відвідав штаб-квартиру Эссилор, який знаходиться на тихій вулиці багатоквартирних будинків у Charenton-Le-Pont, в південно-східній частині Парижа. Керівники компанії, як правило, помітно більш гальмівний і менш одягнені, ніж їх італійські аналоги, але вони набагато більш комфортно в своїй ролі, як титани світової оптичної промисловості. Sagni?res, компанії 62-річного виконавчого директора і голови, мали нехитра хор старшої школи вчитель географії, клас якого тільки що здав іспити. "Я виграв!" - сказав він, описуючи операцію із компанія "люксоттика". “Все може трапитися. Я вже виграла. Ви виграли. Ваші діти перемогли! Серйозно, це як це".

Sagni?res сказав мені, що компанія підрахувала – на тій підставі, що проста пара очок коштує €5–, що у світі можуть бути забезпечені окуляри близько 500 млн євро в рік протягом наступних 30 років. Дуже важливо, що будь-які інвестиції, які EssilorLuxottica плуги в Нижньому кінці ринку, швидше за все, окупляться в кінці. "Ми знаємо, що в три або п\'ять або 10 років, один день їхнього життя змінилася, що багато, що вони будуть платити 50 $за кращий об\'єктив або 50 $за фірмові рамки", - сказав Sagni?res. "Я в порядку".

Кілька днів тому я побував в одному з дослідницьких центрів essilor у приміщенні колишньої фабрики об\'єктив у Кретей, на південній околиці міста. У кімнаті, повній яскравими меблями та ознаки того, що щось на зразок "як бумери пропонує своє бачення в будь-яких умовах?" Я зустрів д-р Норберт Гірський, керівник компанії з НДДКР Гірський високий, прямий, німецький ветеран оптичної події, який пояснив, що з цього моменту провів більшу частину останнього десятиліття розширення так званої "гостроти коридор" на його прогресивні лінзи, щоб допомогти людям читати цифрові пристрої, як вони рухаються, порівняно із статичними, як ми звикли читати книги і газети. Але компанії все більше прагнуть досягти того, що він називає "покоління споживачів" – людей в країнах, які не носять окуляри. Гірський називали їх "виправлення".

"Ми робимо речі на 2,5 мільярда неисправленных", - сказав він. "Але ми також робимо речі для людей, які ще не виражені." У другій половині дня, він показав мені кімнати, де дослідники поставили на датчики руху, як ніби вони знаходяться в голлівудській студії, щоб виміряти глибину бачення, необхідної для вирішення повсякденних завдань. Гірський також говорив глузливо про нових лінз, які компанія розробляє з неназваними технологічними компаніями, щоб витіснити Google провальний проект "Гугл Гласс" десятирічної давності. На цей раз, ідея проекту, інформація з інтернету – картки, повідомлення, Twitter і, я вважаю, – прямо на задній частині ока. "Можна легко читати – завжди гострі – інформація про те, куди піти, email, що Ви не захочете пропустити", - сказав Горний. "Я залишаю це на вашу фантазію".

У тому, як ми повинні тепер, книга Стівена Джонсона про інновації, він описує сирої читання лінзи середньовічної Європи як перша частина технології "з моменту винаходу одягу, в епоху неоліту, що звичайні люди регулярно носять на своїх тілах". Можна було, слухаючи Гірський і мислення підлітків Сеул, урбанизирующегося населення в Африці, і люди, гуляючи по європейських містах з їх очей, щоб їхні телефони, щоб уявити собі точку, де більш або менш все людство дивиться на світ крізь посередником екранів на очі. Я запитав, Гірський він думав, що в 21 столітті, з його демографічними змінами, епідемія короткозорості і прагненню до цифрової інформації, доведення про другий оптичний революції, на манер друкарських машин в Німеччині у 15 столітті. Буде EssilorLuxottica стати Facebook бачити? "Я не знаю, чи будемо ми починаємо революції, свідками серйозних змін, як ми бачили 500 років тому", - сказав Горний. "Те, що я вважаю, що ми праві промисловості в потрібний час". Як бутерброд, споживаної Великобританія | довго читати Детальніше

Питання в тому, чи є хто-небудь, крім своїх акціонерів, що зможете провести EssilorLuxottica на рахунок. Я не впевнений, що є. У найближчі кілька років може бути тернистим, так як нова компанія стикається з її розміром і спробами знайти нового лідера, який зможе визначити корпорації та її кінцевих цілей, під блідою тінню Дель Веккьо. Але після цього поле відкриття та основи зрозумілі.

На зворотному шляху в Лондон, Гладенько підвіз мене до станції. "Немає нічого близько до того, що вогнева міць, після того, як комбінація буде зроблено", - сказав він. “У вас є глобальний слід. Ви можете грати у всі суди". І я думав про те, як один із кажу аспекти носіння окулярів полягає в тому, що вони допоможуть вам помічати все інше – і по більшій частині, сприймає світ, як він є насправді, але це тільки іноді, завдяки випадковій відображення, або, коли вам дійсно скористатися моментом, щоб зупинитися і подивитися, що ви бачите, що сидить на верхній частині вашого носа.

• Слідувати довго читати в Твіттері @gdnlongread або зареєструйтеся, щоб довго читати тут щотижня по електронній пошті.

Категория: Мода